Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
радіоастроном — а, ч. Фахівець із радіоастрономії … Український тлумачний словник
радіоастрономічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радіоастроном — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
радіоастрономія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
радіоастрономічний — а, е. Який стосується радіоастрономії; служить для вивчення космічних об єктів шляхом аналізу радіохвиль, випромінених або відбитих ними. Радіоастрономічні спостереження … Український тлумачний словник
радіолокаційний — а, е, спец. 1) Стос. до радіолокації. 2) Заснований на радіолокації. •• Радіолокаці/йна астроно/мія розділ радіоастрономії, в якому вивчають різні космічні об єкти за допомогою радіолокаторів. Радіолокаці/йна ста/нція станція (пристрій) для… … Український тлумачний словник
радіоінтерферометрія — ї, ж. Розділ радіоастрономії, що вивчає радіовипромінювання неземних об єктів; метод, оснований на обліку явища інтерференції радіохвиль … Український тлумачний словник
радіоспектрограф — а, ч. Пристрій для дослідження спектра космічного радіовипромінювання, що приймається радіотелескопом, який використовується в радіоастрономії … Український тлумачний словник
радіотелескопія — ї, ж. Розділ радіоастрономії, що вивчає різні космічні об єкти за допомогою радіотелескопа … Український тлумачний словник
радіокосмологія — ї, ж. Наука, що вивчає космос за допомогою методів радіоастрономії … Український тлумачний словник
